Проблеми без проблем


Вірус цифрового слабоумства (всім батькам на замітку)

Сьогодні весь світ збожеволів на гаджетах: смартфонах, планшетах та іншій цифровій техніці. Разом з ними у світ проникає вірус цифрового слабоумства. І це не жарт, це діагноз. У 2007 році фахівці помітили, що з кожним роком все більше дітей — представників цифрового покоління страждають розладом уваги, втратою пам’яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією.
Дослідження показують, що в мозку представників цифрового покоління спостерігаються зміни, схожі на ті, що з’являються після черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції — слабоумства, що розвивається в старечому віці. У це складно повірити, але середньостатистиний семирічний європеєць вже провів біля екранів більше року свого життя (по 24 години на добу), а 18-річний — більше чотирьох років!Хочеш сказати, що зараз зовсім інші діти?
Так, діти інші, але мозок у них такий же, що був у людини тисяча років тому, — 100 мільярдів нейронів, кожен з яких пов’язаний з десятьма тисячами собі подібних.Мозок потрібно розвивати і годувати. Всі наші думки, дії, рішення складних завдань і глибокі роздуми залишають слід у нашому мозку.«Ніщо не може замінити того, що діти отримують від власного, вільного і незалежного мислення, коли вони досліджують фізичний світ і стикаються з чимось новим», — стверджує британський професор психології Таня Бірон.Ти будеш шокований, але з 1970 року радіус активності дітей (простору навколо будинку, в якому діти вільно досліджують навколишній світ) скоротився на 90%!
Світ стиснувся до екрану смартфона. Діти забули і, що ще гірше, просто не знають, як це — бігати під дощем, пускати кораблики, лазити по деревах або просто розмовляти один з одним. Вони годинами сидять, втупившись в свій смартфон.
А адже їм необхідно розвивати свої м’язи, знати про ризики, які приготував для них світ, і просто взаємодіяти зі своїми друзями. «Дивно, як швидко сформувався зовсім новий тип середовища, де смак, нюх і дотик не стимулюються, де більшу частину часу ми сидимо біля екранів, а не гуляємо на свіжому повітрі і не проводимо час у розмовах віч-на-віч», — говорить Сьюзан Грінфілд. Нам, безперечно, є про що хвилюватися.Мозок формується, коли є зовнішні стимули і чим більше їх буде — тим краще для мозку.
Тому дуже важливо, щоб діти досліджували світ фізично, але не віртуально. Це потрібно зростаючому мозку, як і тисяча років тому. Також дитині потрібен здоровий і повноцінний сон. Але сучасні діти не здатні вийти з Інтернету і відірватися від комп’ютерних ігор.
Це сильно скорочує тривалість їх сну і веде до порушень. Який може бути розвиток, коли ти втомлений і в тебе болить голова, а шкільні завдання ніяк не лізуть в голову?!Ти запитаєш, як цифрові технології можуть змінити мозок дитини? По-перше, кількість зовнішніх стимулів обмежується через одноманітного проведення часу в Інтернеті.
Дитина не отримує необхідного їй досвіду, щоб розвинути досить важливі ділянки мозку, які відповідають за співпереживання, самоконтроль, прийняття рішень… А те, що не працює, відмирає. Адже у людини, яка перестала ходити, атрофуються ноги? Діти не звикли запам’ятовувати інформацію — їм простіше знайти її в пошукових системах. Ось тобі й проблеми з пам’яттю. Вони її зовсім не тренують.Думаєш, що діти стали набагато розумнішими завдяки Інтернету?
А чи знаєш ти, що нинішні одинадцятирічні виконують завдання на такому рівні, який демонстрували восьми – або дев’ятирічні діти 30 років тому. Дослідники відзначають, що однією з основних причин цього є життя у віртуальному світі. «Я побоююся, що цифрові технології інфантилізують мозок, перетворюючи його на подобу мозку маленьких дітей, яких приваблюють тріскучі звуки і яскраве світло, які не можуть концентрувати увагу і живуть цим моментом», — говорить Сьюзан Грінфілд.Але ти ще можеш врятувати своїх дітей!
Досить просто обмежити час користування всілякими гаджетами. Ти будеш здивований, але Стів Джобс, гуру цифрової індустрії, саме так і робив. Його діти не користувалися айпадом взагалі, а інші гаджети їм заборонялося використовувати ночами і у вихідні дні.Кріс Андерсон, головний редактор американського журналу «Wired», один із засновників 3D Robotics, також обмежує своїх дітей у використанні гаджетів. Правило Андерсона — ніяких екранів і гаджетів в спальні!
«Я, як ніхто інший, бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом.
Я сам зіткнувся з цією проблемою і не хочу, щоб ці ж проблеми були у моїх дітей». Сини творця сервісів Blogger і Twitter можуть користуватися своїми планшетами та смартфонами не більше 1 години в день, а директор OutCast Agency, обмежує використання гаджетів у будинку 30 хвилин в день. Його молодші діти зовсім не мають гаджетів.Ось тобі і відповідь на питання «що робити?». Подбай про підростаюче покоління, пише джерелоПодумай, яке майбутнє їх чекає через 10-20 років, якщо вони сьогодні проводять півдня перед екранами своїх суперсучасних гаджетів.
*********************************



"Пам'ятайте, Ваша дитина люто ненавидить тих, кого Ви ставите їй в приклад".  

Справді, якщо постійно порівнювати дитину - їй це не додасть мотивації. Та й у батьків від вічного порівняння "чия дитина краща" - не дуже приємні емоції.

Важливо бачити свою дитину такою, яка вона є. Бачити її власний прогрес. Підтримувати її у досягненні цілей, які базуються на її власнихінтересах і можливостях. Щоб вона була щасливою, а не відповідала очікуванням інших людей.Кожна риса дитини може стати її перевагою, навіть якщо здається, що це "погана" риса. Наприклад, можна побачити у "впертій" дитині доволі наполегливу особистість. До речі, про це є чудова книга "Виховання надзвичайної дитини. Порадник для батьків надто активних, емоційних, вразливих, чутливих і наполегливих дітей" (авторка Мері Курсінка), там якраз багато про те, як побачити унікальні переваги своєї дитини і як брати до уваги тип її характеру (інтроверт чи екстраверт), особливо якщо батьки мають протилежний характер .



Усі діти різні, і це прекрасно!



Цей малюнок (з буквою "т" у прізвищі Ейнштейн..)) та інші малюнки про виховання дітей тут: https://1drv.ms/f/s!Avxcip8AyKOQlggCDabnUl5JLHHI


*****************************



Батькам на замітку 


Через вседозволеність у сучасних дітей відсутній концепт “потрібно зробити”. На жаль, щоб досягнути цілей у житті, ми мусимо робити те, що необхідно, а це не завжди збігається з тим, що ми хочемо.http://nus.org.ua/news/chomu-suchasni-dity-nudguyut-u-shkoli-mayut-malo-terpinnya-i-realnyh-druziv-dumka-psyhologa/

Немає коментарів:

Дописати коментар